Розділ «Академічна доброчесність» на сайті закладу

Внутрішні акти можуть бути затверджені, комісія — створена, процедура — описана, але для студента все це фактично не існує, якщо документи заховані в одному PDF на третьому рівні вкладеності або доступні лише через пошук по сайту.

Закон України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX прямо пов’язує внутрішню систему доброчесності з офіційним вебсайтом закладу. Але закон не встановлює обов’язкової назви сторінки «Академічна доброчесність» і не задає готового дизайну меню. Окремий розділ — це практичний спосіб зібрати обов’язкові та корисні матеріали в одному передбачуваному місці.

Технічне завдання просте: користувач має швидко зрозуміти правила, знайти чинні документи, побачити процедуру розгляду, перейти до каналу повідомлень і знайти оприлюднені рішення. Нижче — структура, яку можна застосувати до сайту університету, коледжу, школи чи іншого закладу з урахуванням його внутрішніх актів.

Що вимагає оприлюднювати закон

У статті 12 Закону № 4742-IX серед елементів системи забезпечення академічної доброчесності названо розроблення, своєчасне оновлення та оприлюднення внутрішніх актів з питань академічної доброчесності на офіційному вебсайті закладу. Якщо власного офіційного сайту немає, закон передбачає розміщення на офіційному сайті засновника.

Окремо закон вимагає належно розглядати повідомлення про порушення, документувати прийняті рішення та розміщувати їх на офіційному вебсайті закладу або, за відсутності такого сайту, на сайті засновника.

Державна служба якості освіти України у роз’ясненні від 9 лютого 2026 року повторює цю вимогу: «документування прийнятих рішень, розміщення їх на офіційному вебсайті закладу освіти».

Звідси випливає важлива технічна межа:

вимога закону — оприлюднити внутрішні акти та відповідні рішення;
рекомендація для сайту — зібрати їх у спеціальному розділі, зробити зрозумілу навігацію, HTML-пояснення, реєстр рішень і прямий канал повідомлень.

Не варто називати кожен пункт структури нижче «обов’язковим за законом». Частина елементів — це інформаційна архітектура, яка допомагає виконувати вимогу не формально, а практично.

Склад розділу: чекліст

Для користувача сторінка має відповідати на три питання: які правила діють, що робити при порушенні та де побачити результати розгляду.

Практична структура може бути такою.

1. Внутрішні акти

Зберіть в одному блоці чинні документи з питань академічної доброчесності. Назви залежать від системи конкретного закладу. Це можуть бути:

положення про академічну доброчесність;
кодекс або інший внутрішній акт;
порядок розгляду повідомлень;
правила застосування заходів реагування;
окремі політики, якщо вони затверджені закладом.

Біля кожного документа корисно вказати назву, орган, що його затвердив, номер/дату рішення та статус: чинний, замінений, архівний.

2. Уповноважений орган або відповідальні

Користувачеві потрібно розуміти, хто розглядає повідомлення. Якщо склад органу та спосіб його формування визначені внутрішніми актами й можуть бути оприлюднені, дайте пряме посилання на відповідний документ або окремий блок із актуальною інформацією.

Не дублюйте вручну довгі списки в кількох місцях сайту: після зміни складу легко отримати дві різні версії.

3. Процедура розгляду

Не змушуйте студента самостійно витягувати алгоритм із 30-сторінкового положення. Поруч із нормативним документом додайте коротку схему:

повідомлення → фіксація → перевірка/розгляд → рішення → повідомлення сторін → оприлюднення рішення в передбаченому порядку.

Це не замінює внутрішній акт, а пояснює його.

4. Канал повідомлень

На сторінці має бути очевидно, де подати повідомлення. Це може бути окрема захищена форма або інший погоджений канал. Не ховайте його лише в контактному PDF.

Для технічної реалізації цього елемента в серії передбачено окремий матеріал: «Канал повідомлень про порушення академічної доброчесності».

5. Рішення

Виділіть окремий реєстр або список оприлюднених рішень. Користувач не повинен шукати їх серед загальних новин, наказів і протоколів за кілька років.

6. Контакти й роз’яснення

Додайте контакт відповідального підрозділу та коротке пояснення для студентів і працівників: що таке повідомлення, де прочитати правила, куди звернутися із процедурним питанням.

Де розмістити, щоб знаходили

Вимога «не глибше двох кліків» не записана в Законі № 4742-IX. Це рекомендація з інформаційної архітектури.

Для більшості сайтів практично працює така схема:

Головна → Про заклад / Публічна інформація / Студентам → Академічна доброчесність.

Ще краще — мати постійне пряме посилання на кшталт:

/dobrochesnist/

або інший короткий стабільний slug.

Сторінка має бути доступною не лише з головного меню. Додайте внутрішні посилання:

зі сторінки для студентів;
з розділу про якість освіти;
зі сторінки нормативних документів;
з форми повідомлення;
за потреби — зі сторінок освітніх програм.

Не створюйте кілька конкуруючих сторінок «Доброчесність», «Академічна доброчесність», «Антиплагіат» і «Положення» без зрозумілої головної точки входу. Один хаб із тематичними підсторінками простіше підтримувати й перевіряти.

Перевірте також внутрішній пошук сайту. Запити «академічна доброчесність», «повідомити про порушення», «рішення з доброчесності» мають приводити до потрібного розділу, а не до старої новини трирічної давності.

Хто має підтримувати розділ

Навіть добре спроєктована сторінка швидко застаріває, якщо незрозуміло, хто відповідає за оновлення. Для цього не обов’язково створювати окрему посаду, але в робочому процесі має бути визначений власник контенту.

Практично ролі можна розділити так:

уповноважений орган або відповідальний підрозділ передає зміни в актах, рішеннях і процедурі;
юрист або інший відповідальний фахівець перевіряє публікацію чутливих даних;
редактор сайту оновлює HTML-сторінки, документи та посилання;
ІТ-адміністратор відповідає за права доступу, резервне копіювання, форми й технічну працездатність.

Критична помилка — коли єдиним джерелом актуальності стає лист «скиньте новий PDF вебмайстру». Краще мати короткий внутрішній workflow: зміна затверджена → відповідальний формує пакет публікації → перевірка → оновлення сторінки → контроль прямого посилання.

Для CMS корисно також додати прості технічні обмеження: одна людина готує матеріал, інша за потреби погоджує; редактор бачить попередню версію; файл не замінюється під тією самою назвою без контролю; старі редакції не видаляються мовчки, а переміщуються до архіву, якщо їх потрібно зберігати.

Такий процес не є окремою вимогою Закону № 4742-IX. Це спосіб практично виконувати його вимогу про своєчасне оновлення внутрішніх актів і не залишати на сайті суперечливі редакції.

Формат документів

PDF з підписами, печатками або оформленим наказом може залишатися офіційним файлом-додатком. Але робити PDF єдиним способом пояснити правила незручно.

Практична модель:

короткий зміст документа — HTML-текстом;
ключові правила й процедура — HTML;
чинний затверджений файл — окремим PDF для завантаження;
архів попередніх редакцій — у відокремленому блоці.

HTML-текст простіше знайти через пошук сайту й пошукові системи, він краще адаптується до телефона та дозволяє робити прямі посилання на окремі підрозділи сторінки.

PDF також може бути доступним, але його потрібно готувати відповідно до вимог доступності: структуровані заголовки, правильний порядок читання, текстовий шар, описові посилання й інші елементи. W3C окремо підтримує техніки доступності для PDF у WCAG.

Погана практика — завантажити скан документа як набір зображень без текстового шару. Такий файл складніше шукати, копіювати, читати допоміжними технологіями й переглядати на мобільному пристрої.

Оприлюднення рішень

Це найчутливіший блок F1.

З одного боку, Закон № 4742-IX прямо вимагає документувати прийняті рішення та розміщувати їх на офіційному вебсайті. З іншого — саме рішення може містити персональні дані, а їх обробка та поширення мають відповідати Закону України «Про захист персональних даних» № 2297-VI.

Тому технічному адміністратору не слід самостійно вирішувати: «публікуємо все з прізвищами» або «повністю все знеособлюємо». Формат оприлюднення потрібно визначити внутрішнім актом і погодити юридично з урахуванням підстав для обробки конкретних даних.

На рівні сайту корисно підготувати реєстр із полями:

Поле	Приклад
Номер рішення	№ 04/2026
Дата	дата ухвалення
Уповноважений орган	назва органу
Тип питання	категорія без зайвих персональних деталей
Статус	чинне / змінене / скасоване
Документ	HTML-сторінка або доступний PDF

Якщо публікується знеособлена версія, не обмежуйтеся видаленням ПІБ. Людину іноді можна ідентифікувати за поєднанням факультету, групи, теми роботи, посади, дати та опису ситуації. Тому перед публікацією потрібна перевірка всього контексту.

Не змішуйте рішення з новинами. Реєстр має мати стабільний URL і залишатися доступним незалежно від стрічки публікацій.

Докладніше про приймання повідомлень і захист даних заявника — у статті «Канал повідомлень про порушення академічної доброчесності».

Мова для студентів

Внутрішній акт пишеться для юридичної та організаційної визначеності. Сторінка сайту має додаткове завдання — допомогти людині правильно діяти.

Тому поряд із документами зробіть короткий блок простою мовою:

що в закладі вважається академічною доброчесністю;
де прочитати повні правила;
як подати повідомлення;
що відбувається після подання;
хто розглядає матеріали;
де оприлюднюються рішення;
куди звернутися з питанням про процедуру.

Не переказуйте санкції своїми словами, якщо формулювання вже визначене внутрішнім актом. Дайте коротке пояснення й посилання на першоджерело.

Це також правильне місце для переходу на загальний матеріал «Академічна доброчесність у закладі освіти: що вимагає закон і як це реалізувати технічно».

Чекліст самоперевірки

Перед публікацією або аудитом сайту перевірте 12 пунктів:

[ ] Є одна зрозуміла точка входу до матеріалів про академічну доброчесність.
[ ] Розділ доступний із логічного меню, а не лише через пошук.
[ ] Опубліковані чинні внутрішні акти з питань академічної доброчесності.
[ ] Старі редакції відокремлені від чинних.
[ ] Біля документів зрозуміло, який із них діє зараз.
[ ] Процедура розгляду пояснена короткою схемою.
[ ] Канал повідомлень видно без пошуку контактів у PDF.
[ ] Є окремий блок або реєстр оприлюднених рішень.
[ ] Перед публікацією рішень передбачена перевірка персональних даних.
[ ] Ключові правила доступні HTML-текстом, а PDF не є єдиним носієм інформації.
[ ] Сторінка коректно читається з телефона й має зрозумілі заголовки та посилання.
[ ] Внутрішній пошук знаходить сторінку за основними запитами користувача.

Якщо кілька пунктів закриваються відповіддю «десь на сайті це є», але відповідальна людина не може швидко дати пряме посилання, проблема вже не в документах, а в структурі сайту.

FAQ

Чи обов’язковий окремий розділ «Академічна доброчесність»?

Закон прямо вимагає оприлюднювати внутрішні акти з питань академічної доброчесності та відповідні рішення на офіційному вебсайті, але не встановлює обов’язкової назви чи дизайну окремого розділу. Окрема сторінка-хаб — практичний спосіб зробити ці матеріали доступними й підтримуваними.

Чи можна залишити лише PDF із положенням?

PDF може бути офіційним додатком, але з точки зору користувача краще дублювати ключову структуру та процедури в HTML. Якщо PDF публікується, він має бути придатним для пошуку й доступного читання, а не сканом сторінок без текстового шару.

Чи потрібно публікувати прізвища в рішеннях?

Універсальної відповіді для всіх рішень у цій статті немає. Закон вимагає оприлюднення рішень, але одночасно діє законодавство про персональні дані. Формат публікації, обсяг персональних даних і правила знеособлення мають бути юридично погоджені для процедури закладу.

Як часто оновлювати розділ?

Не за календарем «раз на рік», а коли змінюється внутрішній акт, процедура, склад відповідального органу, контакт, форма повідомлення або статус рішення. Закон прямо говорить про своєчасне оновлення внутрішніх актів.

Чи достатньо посилання в розділі «Публічна інформація»?

Може бути достатньо технічно, якщо матеріали реально легко знайти. Але для студентів і працівників доцільно додати прямі переходи з тематичних сторінок. Завдання — не створити ще один пункт меню, а скоротити шлях до правила або дії.

Аудит і доопрацювання розділу

Якщо документи вже є, але розкидані між новинами, PDF-файлами та різними підрозділами, найчастіше не потрібна повна заміна сайту. Достатньо провести контентний і технічний аудит, зібрати матеріали в одну структуру, налаштувати постійні URL, шаблон рішень і зрозумілу навігацію.

Для такого завдання дивіться послугу «Сайти для закладів освіти». Якщо розділ включає форму повідомлень, адміністративні кабінети або інші чутливі елементи, окремо варто перевірити захист вебсервісів закладу.

> Матеріал описує інформаційну архітектуру та технічну реалізацію вебсайту й не є юридичною консультацією. Порядок оприлюднення персональних даних у рішеннях варто погодити з юристом або відповідальним фахівцем закладу.